Історія кулінарії

З початку історії людства почалася історія кулінарії. Адже людині щоб жити, потрібно харчуватися і бажано смачно і якісно. Тому первісні і примітивні методи приготування їжі повинні були пройти довгий і складний шлях удосконалення, щоб перетворитися в кулінарну майстерність. Сьогодні на рахунку світової кулінарії сотні тисяч різних страв, про це написано багато книг, перечитати які життя не вистачить.

   Як виявили вчені, ще в стародавні часи, коли люди не вміли добувати вогонь, вони вже змішували деякі вживані продукти. Наприклад, одні частини рослин вживали з м'ясом, інші - з личинками, а деякі рослини самі по собі.

     В еру вогню приготування їжі почало удосконалюватися, їжа стала безпечнішою і смачнішою. Люди навчилися смажити м'ясо, пекти коржі, запікати рибу. Тоді розвивалися тваринництво і землеробство. Достаток продуктів стимулював людей готувати різноманітні страви.

     Наступним етапом у прогресі кухарської майстерності стала поява солі, цукру і різних спецій. За часів подорожей і відкриттів змішувалися різні культури, і люди обмінювалися навичками приготування їжі. До сих пір сперечаються на рахунок першості в створенні виробів з тіста, хоча, Китай, Італія і Єгипет тут лідирують.

     В історії кулінарії спостерігалися як злети кухарського мистецтва, коли їжа вважалася великим задоволенням, так і падіння, коли навіть розмови про неї були неприйнятними.

Якщо говорити про древніх еллінів, то можна згадати, що в Спарті ставлення до їжі було дуже стримане і частіше там вживали прості в приготуванні страви. В Афінах же приготуванню їжі приділяли особливу увагу, свідченням цього було незвичайна грецька страва - на рожні запікали бика, всередині якого запікалася вівця, в ній - козеня, в козеняті - голуб, а всередині голуба - маленька маслина. Нею пригощали самого поважного гостя.

     Згодом, в Стародавньому Римі, кулінарія розвивалася за допомогою грецьких кухарів. Перші школи, де навчали вмінню добре готувати, були організовані за імператорів Августа і Тіберія. Керував ними відомий кухар тих часів Апіцій. Він був першим професійним кухарем, також писав книги про кулінарію, вчив кухарів на свої кошти і утримував філософську школу в Римі, де молодих людей вчили, що потрібно брати все можливе від життя. Апіцій витрачав чимало коштів на вишукані ласощі і бенкети. Гусей і свиней для нього годували спеціальними продуктами.

      В епоху Середньовіччя розвиток кулінарії призупинився, і традиції вишуканої кухні залишалися тільки в Візантії. Новий рівень у розвитку кулінарії почався в кінці Середньовіччя, коли традиції Сходу почали проникати в Європу. У той час Італія стала центром вишуканої кухні, особливо Сицилія і південь. Бурхливий розвиток французької кухні спостерігався при правлінні Людовика XIV. З тих пір ці дві країни змагаються в кулінарних досягненнях. Внесок в розвиток кулінарії робили не тільки кухарі, а й багато письменників, філософи або державні діячі.

     В Англії перша «Національна тренувальна школа для кухарів» почала діяти на початку XIX століття. Це було трохи дивно, адже англійці ставилися до їжі не особливо упереджено, але розширення мережі ресторанів і кафе в цій країні на той час могло посприяти цьому. У Франції, в кулінарній школі (відкрита в 1891 році), було два відділення: чоловіче і жіноче. У 1795 році був виданий «Словник кухарський» в Россії автора В. Левшина, де були описані рецепти французької, німецької, голландської, англійської кухонь, а також 225 рецептів російської та української народних кухонь.

На розвиток українського кулінарного мистецтва не зовсім добре вплинула мода на кухарів-французів. Оскільки багато з страв української кухні готуються за складною рецептурою, комбінованими методами, з часом вони змінювалися, через що погіршувалися смакові якості багатьох страв. Не дивлячись на це, сьогодні українська кухня вражає кількістю кулінарних шедеврів і може здивувати будь-якого гурмана.